2. Чи така низка рішень продиктована політикою Міністра оборони або є чиєюсь ініціативою за його спиною, адже це не перша спроба ліквідувати Офіс?
3. Якщо курсу на ліквідацію Проектного офісу реформ немає, то якими є причини обмеження допуску на територію Міністерства членів Проектного офісу реформ Міністерства оборони та правників згаданого відділу?
4. Якими є причини та мотиви скорочення відділу цивільних експертів Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України?
5. Чи має намір керівництво Міністерства продовжити співпрацю із чинною командою Проектного офісу реформ Міністерства оборони і яким чином це може відбуватися за поточних обмежень?
6. Чи буде Міністерство продовжувати підтримувати та реалізовувати реформи, що були започатковані Проектним офісом реформ та які здійснювалися Міністерством оборони?
На нашу думку, такі питання мають вирішуватися у ході відвертих розмов, а не натяків, блокування перепусток та безпричинної реорганізації відділу, який забезпечує нашу діяльність.
Необхідність продовжувати оборонну реформу передбачена законодавством, Річною національною програмою Україна – НАТО та багатьма іншими документами, вона потребує ретельного підходу та тривалого обговорення. Вже неможливо просто взяти і закрити кордони Міністерства від реформ. Зупинка чи кроки назад у запровадженні життєво важливих реформ можуть мати дуже негативні наслідки для Збройних Сил, підтримки наших партнерів і союзників та ризики для євроатлантичної інтеграції.
Відповіді на зазначені питання дадуть зрозуміти, чи буде тривати оборонна реформа у Міністерство оборони України.
Довідково:
Проектний офіс реформ Міністерства оборони України було створено у 2015 році. Основні проекти Проектного офісу реформ:
• електронні закупівлі в міністерстві (впровадження Prozzoro)
• створення Центру розробок речового майна та контролю якості (зараз - Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ)
• розвиток професійного сержантського корпусу Збройних Сил України
• реформа системи харчування
• впровадження програмно-проєктного управління в систему оборонного планування
• реформа системи медичного забезпечення
• реформа системи оборонних закупівель: підготовка законів про «особливості забезпечення товарів, робіт і послуг, для гарантованого забезпечення потреб оборони», «Про оборонні закупівлі», тощо
• запуск системи закупівель через структури НАТО
• створення системи державного гарантування якості
• методологічне супроводження трансформації системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління
• реформа військової освіти
• впровадження стандартів НАТО тощо.