Комітет реформ

На головну

Комітет реформ Міністерства оборони та Збройних сил України – дорадчий орган під головуванням Міністра оборони України, який займається координацією, моніторингом та оцінкою оборонної реформи. До складу Комітету реформ входять представники Міністерства оборони та Збройних сил України, радники від країн-членів НАТО, народні депутати, волонтери та представники організацій громадянського суспільства.

Комітет реформ опікується втіленням п’яти стратегічних цілей, які визначено в Стратегічному оборонному бюлетені. Кожній стратегічній цілі в структурі Комітету відповідає окремий підкомітет, а оперативній – окрема робоча група.


Комітет реформ звітує особисто Міністру оборони України щодо досягнень та проблем, які виникли в ході виконання заходів реформування. Комітет також забезпечує Міністра необхідними матеріалами для інформування Національної ради реформ щодо стану впровадження оборонних реформ та необхідних заходів для подальшого впровадження змін.

Робочі групи в складі Комітету аналізують можливі варіанти досягнення стратегічних цілей та пропонують необхідні зміни до національної нормативно-правової бази, доктринальних документів, системи підготовки та управління військами, організаційної структури органів безпеки, інфраструктури, тощо. Рекомендації робочих груп використовуються для розробки Державної програми розвитку Збройних сил України до 2020 року та інших цільових оборонних програм.

Комітет реформ тісно співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, апаратом Ради національної безпеки і оборони, Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності щодо моніторингу процесу реформування та оцінки його ефективності, а також розроблення необхідної законодавчої та нормативно-правової бази, необхідної для провадження реформ.

Діяльність Комітету відіграє ключову роль в координації та уточненні потреб отримання міжнародної допомоги на підтримку оборонної реформи України. Майбутні програми допомоги будуть узгоджуватись з пріоритетами, визначеними в Стратегічному бюлетені, а представники країн-донорів будуть залучатись до співпраці з відповідними підкомітетами та робочими групами.